Другим у марафоні нетипово прибацаного британського кіно буде серіал “The Young Offenders” (2018). Виробництва знову ж таки BBC. Номінально заявлений жанр “комедія”, але насправді це більше соціальна драма, де гумор викликає іронічну напівпосмішку і непрості думки. Серіал пропонує глядачеві чергову порцію правди життя, не прикрашеної, не глянцевої і не гламурної, а такої як вона є. Цього разу фільм не “дуже британський”: зйомки відбувались в тому ж самому місці, про яке йдеться в сюжеті — місто Cork на півдні Ірландії і не тієї, що Belfast, а тієї що Dublin.
Три середи до Нового Року — саме час для марафону нетипово прибацаного британського кіно. Серія з оглядів трьох фільмів, зміст та режисерський задум яких, не повною мірою доступний для широкої аудиторії. І першим з трьох буде “This Country” (2017-2020). Це той випадок, коли BBC зняла псевдодокументальний телевізійний серіал про те, як BBC знімає документальний серіал про непросте життя британських підлітків. Коли у класичній сільській глибинці, із будинками критими черепицею, вулицями вимощеними бруківкою та парканами зі сухої кам’яної кладки намагаються якось жити сучасні молоді люди, які з різних причин не виїхали до Лондона вчитись чи до Манчестера працювати…
Свіжий міні-серіал виробництва BBC — “Bloodlands”. Серіал знято в кращих традиціях британських детективів — злегка похмурий, інтригуючий, атмосферний, який затягує глядача повільно, але надійно; і лише тренована роками сила волі не дозволяє передивитись всі епізоди за один вечір вихідного дня. В основі сюжету — заморожені, але не забуті, протистояння осередків Ірландської республіканської армії (ІРА) та офіційної влади Сполученого Королівства (СК), а також представників католицької і протестантської церков у Північній Ірландії. Всі подальші події розвиваються саме на цьому підґрунті і відштовхуються, від на диво хиткого мирного суспільного договору між протилежними сторонами.
Фільм гідний представник свого жанру — кримінальний триллер. Цілком відповідає і по стилю, і по сюжет, і по фіналу. З початку перегляду виникає відчуття що він розрахований не на широку аудиторію, і якщо я правильно зрозумів — то це типове “фестивальне кіно”, яке має переглядатись професійними критиками (ні, ну ми тут теж не гірші, але все одно…), щоб оцінити “режисерські прийоми” чи “операторську роботу”.
Сюжет розвивається як (вибачте на слові) цугцванг, а головні герої емпатії не викликають взагалі, і якось байдужа їхня доля — навіть якщо їх всіх там перестріляють ще у вступній частині.
Мені фільм не зайшов. Вперше подивився його вже в свідомому віці — і не сприйняв серйозно. Актори круті і відомі, сюжет теж ніби мав бути цікавим, а фільм не крутий. Виникло якесь відчуття безглуздості того, що відбувається, нелогічності і непов’язаності одних подій з іншими. Місцями взагалі нудно. Є набагато якісніші кримінальні бойовики (Reservoir Dogs, 1992) чи фільми про пограбування (Ocean’s Eleven, 2001). Хоча заради споглядання шарму Courteney Cox варто мабуть глянути.
