Один з небагатьох серіалів, який покликаний формувати світогляд, доповнювати картину світу і давати відповіді на широке коло питань: про фінанси на Wall Street, економіку розвинутих країн, локальну політику, глобальну геополітику, державну владу, офісних співробітників, кандидатів у президенти та їхній електорат. “Billions” — серіал, який детально пояснює, що все перелічене є лише частинами великого цілого, у якому одне без іншого не функціонує і навіть теоретично не може існувати.
Знято якісно, дОрого і місцями пафосно.
Про такі фільми кажуть — концентрована якість у всіх своїх проявах і в якій прекрасно практично все. Саме подібні стрічки об’єднують глядачів у “Клюб шанувальників кінематографу 90-х” міцніше ніж членський квиток, виписаний від руки Val Kilmer на спині у Tom Cruise. “A Perfect Murder” — психологічний трилер з елементами детективу, атмосферний фільм, покликаний занурюватись в настрій і повільно смакувати. Важка, гнітюча обстановка, напруга, яка тримає увагу глядача і з якої не хочеться виходити в очікуванні кульмінації сюжету.
Мотивацією до перегляду нефранцузького фільму “The Fall of the American Empire”, в якому всі говорять французькою — може бути новий глядацький досвід, оскільки кіно зняте дещо по-іншому, на відміну від голлівудських стрічок: починаючи від операторської роботи до кольорової гами та специфічного неспішного музичного супроводу.
Задає правильний тон геніальний діалог в кафе на початку — про шкоду непересічного розуму та освіченості на шляху до багатства. Де кожний приклад чи висновок логічно обґрунтований, аргументовано відповісти на який, не так вже просто.
“Hoodlum” — якісний і, в хорошому розумінні, середній фільм. Знятий в кінці 1990-х про боротьбу мафіозних угруповань у 1930-х, він міг би претендувати на “неонуар”, але для цього не вистачило напруженої пригніченої атмосфери, характерної для жанру. Тому перед нами звичайна “кримінальна драма” із гангстерськими мотивами. В якій у різних пропорціях змішано корупцію, жорстокість і сентиментальність. Стрічка не є чимось видатним чи епічним на зразок “Gangs of New York” (2002), але має власний шарм простої, майже прямолінійної, розповіді про боротьбу за сфери впливу трьох мафіозних структур у нью-йоркському Гарлемі.
Непогана американська кримінальна комедія. Перша половина фільму, окремі повороти сюжету і музичний супровід чимось віддалено нагадують британського законодавця моди цього жанру — “Lock, Stock and Two Smoking Barrels” (1998). Звичайно, антураж та атмосфера відрізняються, але настрій дуже схожий. При помітній простоті історії найбільшою цінністю стрічки залишається акторський склад — справжнє сузір’я.
Трохи незвично бачити Jeff Goldblum без тиранозаврів на задньому плані; підозрюю, що в конкурсі на роль він переміг Benicio Del Toro, який би тут органічно вписався.
