Фільм цікавий і поступово затягує в сюжет, дещо схожий на “скандинавське кіно”, має спокійний темп на фоні гарної природи. Цікаві персонажі, тільки актори спочатку всі дуже схожі між собою. Варто одразу запам’ятовувати імена та прізвища героїв, щоб розуміти хто кому хто. А то мені довелось повертатись назад щоб розібратись у різниці між Іржі та Ярославом Радоками. Спонукає загуглити про “празьку весну” щоб краще розуміти, в контексті чого розвивається сюжет. Про перегляд не пошкодував, хоча виникло відчуття якоїсь надмірної заплутаності в розв’язці.
Класний серіал: легкий, невимушений, веселий, інтелектуальний. Це чудова спроба поєднати англійську педантичність і затягнутість сюжету британського детективу із розслабленою атмосферою життя на острові Карибського басейну. Авторам все вдалось — інтрига, неочікувані повороти ходу подій, симпатичні головні герої (актори) та гарний настрій після перегляду. Варто зізнатись: дивився лише перші 2 сезони, оскільки виявився морально не готовим до зміни актора (Ben Miller) на іншого в 3 сезоні.
Мабуть це і не екранізація. Даний фільм варто сприймати більше як “авторське бачення” чи “власну інтерпретацію” класичного твору. Німого захоплення не викликає, але ряд позитивних моментів є: відомі актори в досить неочікуваних образах (наприклад Penélope Cruz), сучасні візуальні ефекти і високий рівень деталізація того що в кадрі, розкішна Michelle Pfeiffer у свої світлі 60 рочків. Помітне роздратування викликають вуса Hercule Poirot, які виглядають дуже не природно і взагалі не пасують до цього обличчя.
