Вікінги / Vikings (2013-2020)
Коли представляти потрібно серіал, який вже і так всім відомий, популярний, розкручений з мільйонами шанувальників по всьому світу: “Vikings”. Четвертого грудня стартував завершальний шостий сезон, який виводить шоу каналу “History” на фінальну пряму, яка за задумом режисерів буде складатись з двох відрізків по 10 епізодів у 2019 році та 2020 відповідно. За жанром серіал претендує на визначення “історична драма”, але замість книжного занудства демонструє глядачам дуже динамічну картинку, з масштабом і пафосом відображаючи пригоди диких народів Скандинавії.
Основою сюжету стали історичні відомості про подорожі вікінгів морем та суходолом, контакти із цивілізованими народами Європи, винаходи в області навігації, пізнання інших релігій, перехід від варварського способу життя до осідлого землеробства та скотарства. Все це щедро розбавлено ефектними бойовими сценами (масштабними та індивідуальними), гарними прикладами фехтування сокирами і мечами, панорамними зйомками, де ніхто не знає — реальність це чи CGI (computer-generated imagery).
Інтерес до сюжету постійно підігрівається появою у серіалі особистостей, про яких є згадки в історичних джерелах, і швидше за все, вони колись існували. Безграмотний в історичних питаннях глядач може дивитись цей серіал і періодично кидати репліки в стилі: та що ви показуєте? які вікінги в Парижі? А потім, коли натхненно загуглить — то з подивом з’ясує, що співробітники каналу “History” теж Вікіпедію читали, і вікінги (навряд чи не курнувши чогось перед тим) декількома сотнями човнів таки штурмували Париж. Одним словом, історична правда настільки перемішана з пригодами, географічними відкриттями, політичними інтригами, містикою, що виглядає як гарно вибудуваний логічний ланцюжок, приємний, точніше цікавий, для перегляду.
В серіалі багато сцен жорстокості, еротики, а інколи і їх поєднання у різних пропорціях, так що дітям бажано переглядати без присутності батьків. Чого тільки зйомки ритуалу “червоного орла” варті… І що найгірше — він таки мав місце у скандинавських народів. Кумирів під час перегляду собі краще не створювати, бо головні герої там на стільки динамічно йдуть з життя, що під час зйомок кастинг на основні ролі мабуть і не припиняли. Але в той же час має місце якась байдужість, практично повна відсутність почуття емпатії до вікінгів, їх просто не шкода. Важко сказати чому, може тому, що вони вели варварський розбійний спосіб життя: грабували, вбивали і руйнували? При цьому нічого свого не створювали… За всю свою історію жодної книжки не написали, перекази про них передавались у вигляді якихось пісень для хорового співу на нетверезу голову, за те скільки книжок вони спалили на Британських островах, коли приїжджали туди знайомитись з досягненнями іноземної культури…
Для шанувальників всього українського — головна жіноча роль належить канадській актрисі українського виробництва — Кетрін Винник, яка за переказами на стародавніх рунах, спочатку навчилась говорити українською, а вже потім англійською. До речі, всі жінки в серіалі виглядають напрочуд природно: без кам’яного пресу, бюсту херсонського розміру чи губ такої конфігурації, ніби вони хотіли медку сьорбнути прямо з вулика.
Питання історичної достовірності — обов’язково будуть виникати під час перегляду, але чи може бути історія достовірною в принципі…
