Швидкий та мертвий / The Quick and the Dead (1995)
Оскільки так багато позитивних відгуків про цей шедевральний “вестерн” написано, що просто гріх не піти проти течії. Як на мене, вибір на головну роль Sharon Stone був дуууже вдалим і так само невипадковим, хоча б тому, що одну із співпродюсерологинь випадково теж звуть Sharon Stone. Під час перегляду ніяк не міг збагнути ЩО це за жанр і щиро відмовлявся вірити, що вестерн. Бо з одного боку: всі в красивих “ковбойських” капелюхах; із гарними бляхами на поясах; револьверами по боках; щось міцне пристрасно п’ють, розливаючи його на сорочку; щось рідке красиво спльовують собі під ноги…
А з іншого:
- з револьверів влучно стріляють на такі відстані, що не відомо чи туди та куля взагалі долітає
- від влучання револьверної кулі в голову людини її тіло не полетить на 5 метрів, роблячи сальто в 3 повні оберти по дорозі
- від влучання револьверної кулі в голову людини не утворюється циліндричний отвір розміром з кулак, через який можна побачити мальовничий горизонт великого штату Аризона
- якщо людині травмувати кисть руки — то ні через день, ні через три вона не буде в змозі жонглювати вогнепальною зброєю як Jackie Chan нунчаками в молодості
- фінальний феєрверк потребував синхронізованих дій досить великої команди, якої згідно сюжету, в головної героїні навіть приблизно не було
- сильна незалежна красива розумна дотепна одна особа жіночої статі на Дикому Заході, яка ставить на місце всіх чоловіків, наводить порядки в криміналізованих містечках серед прерій
У всього, переліченого вище, є одне пояснення: “А що ти хочеш? Це ж кіно”. Так і “For a Few Dollars More” (1965) це теж кіно, і Unforgiven (1992) це теж кіно, але перелічений вище маразм там не показують. А чому? Бо то вестерни. А “The Quick and the Dead” (1995) більше схожий на пародійно-комедійно-цирко-шапітологічне непорозуміння із амбіціями до дешевої драми.
Не берусь стверджувати, що то є істина в останній інстанції, але на IMDb жанр зазначений як “Action, Drama, Romance” а у Вікіпедії як “revisionist Western” (anti-Western), а ДЕ власне сам “Western” кохати його в дИшло?
ЯК не прикро визнавати — класна гра DiCaprio (не люблю його ще з часів, коли найпривабливіші однокласниці купували кулькові ручки із його інтерфейсом і говорили “який він красівий” на уроках). Визнаю, у цьому фільмі Leonardo дійсно неповторний, живий (це ж вам не “Titanic” 1997) і яскравий, як ніколи.
Для мене, продумана якісна пародія на жанр вестерну це A Million Ways to Die in the West (2014), де Charlize Theron замість Sharon Stone (може колись і навчусь їх відрізняти візуально).
