Сержант Білко / Sgt. Bilko (1996)

кіно 90-х, фільми, рецензія
Сержант Білко / Sgt. Bilko (1996)

Рецензія на “Sgt. Bilko” для мене, це майже те саме, що і екранізація “Дюни” Френка Герберта для Denis Villeneuve. Бо це американська класика “золотого періоду” — кінематографу 90-х; фільм дитинства і юності; смішна комедія з улюбленим актором; історія, значно ближча до правди ніж до вигадки; фундаментальний твір, який вимагає уважного і трепетного ставлення у кожному своєму прояві.

Враження від перегляду дуже відрізняються залежно від соціального досвіду глядача: якщо в дитинстві веселив момент коли на танку паркувались біля готелю “The Mirage” в Las Vegas, то зараз вже (не)смішно, коли за гроші на розробку танків купуються покерні столи…

В юності не вірилось, що на “науково-дослідній базі” може творитись таке божевілля, поки з роками сам, на власні очі, не побачив щось схоже у стінах закладу подібного типу. От тільки коня не було — надто дОрого, не вижив би він там на той бюджет. І ходив молодий спеціаліст після того наступні 3 роки з такими очима, як рядовий Wally Holbrook на 03:57.

ЩО з перших кадрів фільму вривається у вуха, а потім стає невід’ємною гармонійною частиною стрічки — це класний музичний супровід, який створює настрій. І не дивно — то ж сам Alan Silvestri (композитор “Forrest Gump” (1994), “The Bodyguard” (1992), “Predator” (1987), The Predator (2018), “Back to the Future I-III”, “Summer Rental” (1985), Romancing the Stone (1984)). Тільки чомусь завжди коли звучить “Viva Las Vegas” в уяві постає Franky Four Fingers, який приміряє черговий костюм.

Неповторна акторська гра від Steve Martin — артистизм від загальних планів до ледь вловимих мікрорухів обличчя і всього тіла. Чого лише варті моменти коли він запалює сірник від таблички “No smoking”, зважує в руках пілотку (головний убір) і стоїть поряд із наліпкою “Дедлайн: на початку літа”. Dan Aykroyd на відміну від ранніх фільмів (“The Blues Brothers” (1980), Neighbors (1981)) тут зрозумілий і виконує свою звичну функцію — дарує радість споглядання його усміхненого обличчя. Glenne Headly знову зустрілась із Steve Martin на знімальному майданчику після “Dirty Rotten Scoundrels” (1988).

Через 3 роки після участі у фільмі трагічно загинув Phil Hartman (майор Colin Thorn), який відомий також за другорядними епізодичними ролями у Three Amigos! (1986) та “Fletch Lives” (1989) і навіть брав участь в озвученні одного епізоду “DuckTales” (1987-1990).

Важко збагнути в чОму магія цього фільму, але я сміюсь до сліз, коли бачу ЯК ведуться справи у гаражі під керівництвом майстра-сержанта Ernest G. Bilko. Потрійна бухгалтерія; нецільове використання коштів; окозамилювання; профанація; “переведення стрілок” на інших; вмикання режиму “дУрника” перед начальством; наявність керівників, які уявлення не мають ЩО відбувається у їхніх підрозділах; безсоромний блеф перед котролюючими органами — колись називав “фірмовим стилем Білко”, а зараз це все сприймається як фундаментальні основоположні принципи функціювання організаційних структур, у яких відсутнє поняття “ефективність роботи” і які найчастіше перебувають у державній власності. Але коли сержант Bilko, пускаючи сльозу, з батьківською любов’ю обіймає рядового Wally — плескаю у долоні — це момент істини, яким би жахливим з точки зору “правильності, моральності і законності” він не був…

Низький рейтинг на IMDb? Провал у прокаті? А чи могло бути по-іншому із сюжетом про те, як пошивають у дУрні керівництво військової бази чи безкарно дискредитують армію в цілому, виходячи сухими із води? Не просто так про відсутність будь-якої підтримки у створенні фільму з боку армії США автори безсоромно пишуть перед фінальними титрами.

Чорно-білий портрет із автографом над ліжком сержанта Bilko — це фото Robin Leach, який в ті часи був ведучим тв-шоу “Lifestyles of the Rich and Famous” і завершував кожен випуск словами “Champagne Wishes”.

Море позитиву, гарний настрій, про людські цінності — півтори години, переглядаю час від часу в непрості моменти життя, щоб побачити винахідливість, своєрідний альтруїзм і доброту у виконанні талановитого пройдисвіта, генія імпровізації, майстра-сержанта Ernest G. Bilko.

Найкраще від Steve Martin:

This Country (2017) on IMDb