Дюна: Частина друга / Dune: Part Two (2024)

Не мав наміру писати відгук про це “на стільки фундаментальне” і “складне для розуміння” кіно, але вибір є лише у багатих людей… Взагалі, варто зазначити, що вміння продавати — це великий талант, якого навчитись важко і дано не всім. Але на прикладі “Дюни” ми стали свідками мегауспішного холодного прогріву гарячих продажів, які розганялись пару минулих років, щоб узяти банк, тобто підняти касу і залетіти в тренди. Хоча, як кажуть у моєму високоінтелектуальному соціокультурному середовищі: “Якщо фуфло можна продати — це вже не фуфло”.

• прочитавши цілу копицю (не?)проплачених рецензій професійних кінокритиків, хочеться апелювати до зловживання терміном “фундаментальність” стосовно цієї серії кіношедеврів; бо єдине, що є фундаментального в обох “Дюнах”, це мабуть всі ті самі суспільні явища і технології соціального інжинірингу, яким вже близько 6000 років, тільки в піщаному антуражі і подалі від дельти Нілу;
• замість якісно інших, високорозвинених людей, які концентруються на саморозвитку і самовдосконаленні, роблячи світ навколо утопічно кращим, нам показують натовпи дегенератів, які спостерігають за звірячими варварськими розвагами на арені (часом не з праць Плінія Молодшого оригінальні фантасти-фундаменталісти сплагіатили натхнення)? В чергове, глядачеві доносять дуже доступною мовою, що світом править основний інстинкт і гроші — так само, як у всі часи і всіх всесвітах, окрім хіба може спільнот толланів чи ноксів;
• а тепер “фундаментальна” вишенька на “фундаментальному” всесвіті — прянощі! Тобто, коли у “примітивних” франшизах для “масової культури”, у нових технологіях використовують абсолютно приземлені, але просто невідомі раніше, хімічні речовини на зразок дилітію чи наквадаху, в “Дюні” — прянощі. Вони ж є результатом дефекації піщаних хробаків, використовуються для міжгалактичної навігації(!) космічних кораблів і споживаються в їжу облізлими безхатьками в пустелі… По вінця повний Медісон-сквер-гарден аплодує стоячи!
• не будучи фахівцем в області зоології, але неодноразово бачивши портрет Девіда Аттенборо, задаю питання: який обсяг кормової бази має бути в цих хробаків у пустелі, щоб прогодувати таку гігантську тварюку і не одну?
• а солдати з реактивними ранцями? На далекі відстані вони стріляють з променевої високоточної зброї, а в ближньому бою — розмахують шаблюкою, як клінгони після келиху ромуланського елю. Але не біда, суперсолдатів можна без проблем перемогти за допомогою жіночки в хустці і каменюки середнього розміру;
• про металевих літаючих бАбок взагалі питання не до законів фізики, а скоріше до здорового глузду; адже, не кажучи про звук і вібрації, який мають видавати їхні крила, то ще питання підйомної сили (аналогію з хрущами прошу не згадувати, бо вони — над вишнями гудуть, а тут чисто пісок і то не завжди чистий через ті дефековані прянощі);
• про перервану хронологію вже написали непроплачені критики більше ніж треба, це коли отой парубок каже, що не піде на Південь, а в наступному кадрі вже попиває сік не в себе на районі;
• видовищно? Та ніби так і є, але… ЩО хтось піску і пилюки не бачив три з гандикапом години? чи великих механічних машин? чи космічних кораблів?
• перефразовуючи слова класика: “Не знаю ЩО там з тютюном, але стафу на дві жмені не пошкодували”…

Примітки:

• толлАни і нОкси — екстремально миролюбні і високорозвинені позаземні культури із кіновсесвіту “Star Gate”
• дилітій і наквадАх — речовини, які використовуються для польотів космічних кораблів у кіновсесвітах “Star Trek” і “Star Gate” відповідно
• клінгОни — войовнича раса у кіновсесвіті “Star Trek”, яка будує суспільство на традиційних цінностях
• ромуланський ель — заборонений, дуже міцний алкогольний напій синього кольору у кіновсесвіті “Star Trek”

І по найбільш популярним фанатським аргументам:

• “треба було книжку читати, тоді фільм був би зрозумілим” — ні, не треба було. Хто хоче читати книжку — йде в бібліотеку і бере книжку, а хто хоче дивитись фільм — йде в кінотеатр або запускає qBittorrent через VPN. Чи може в когось була ситуація в книгарні, коли продавець каже: “Щоб зрозуміти цю книжку — потрібно спочатку цей фільм подивитись”? І в мене не було…
• “Дюна стала основою всієї світової наукової фантастики” — і шо? Так і підвода з дерев’яними колесами стала основою для Bugatti Chiron, але… як говорив Гордон Шамвей: “Будьмо реалістами: кінь — це кінь, а мурашина ферма — це мурашина ферма”;
• “Це ж Дені Вільнев, це ж Френк Герберт, це ж Ханс Циммер” — та ви знаєте… буває, що і Скорсезе Скорсезі теж велика різниця в базарний день.

Тому по-факту суб’єктивно: дуууже переоцінили, багато пуху напустили, при цьому довго, занудно, одноманітно і без науково-фантастичної новизни, за те епічно, масштабно і пафосно, але якщо можна продати — то кожен сам собі Макконнелл і Брю…