Холодна помста / Cold Pursuit (2019)

Налаштувався на серйозний перегляд цього кіношедевру. Але мелодія George Fenton “Snow Plough”, яка звучить на початку, одразу все зіпсувала — ну дуже мені нагадує набридливий мотив із “Іронії судьби” (щоб вона горіла)… В цілому фільм досить середній — нічого видатного, але приємний американський екшн у снігу з вітром в горах на морозі без шапки гарантовано. Подивитись варто — нове знання не відкриється, але можна місцями поринути в атмосферу і порадіти за громадян маленького містечка, де сніг на вулицях прибирається регулярно.

Ще мені дуже імпонує кінематографічний підхід, коли на екрані показують прибиральника снігу, сторожа середньої школи чи рядового поліцейського, а в нього хата, як заміський будинок нардепа мого мажоритарного округу і костюм кращий ніж в Девіда Бекхема на презентації його брендового лосьйону… Та ще й по середині фільму у музичному супроводі почали лунати звуки балалайки (щоб вона горіла).

Переглядаючи такі стрічки не рекомендується фокусувати увагу на моментах: коли у весільному салоні маленького містечка пролунає хоча б один постріл — то його почують навіть в бюро ритуальних послуг, коли з лісу ведеться непомітне спостереження за босом мафії — то куртку із світловідбиваючими елементами не одягають, коли вдарився колінцем об стілець то можна отримати гематому розміром із ювілейну монету НБУ, а скрутити молоду сильну людину в мікроавтобусі без синців і подряпин на тілі — то елементи сюжету із “Star Trek: Strange New Worlds” (2022).

Після перегляду хочеться перефразувати слова класика: “бійтесь власників великих свиноферм” на “бійтесь водіїв снігоприбиральних машин”. А гумор у фільмі, ЯК би так сформулювати, щоб не образити Arnold Pinnock — темненький. Якщо все ж таки кортить відчути більше холодної снігової атмосфери то можна глянути The Frozen Ground (2013).