Скелелаз / Cliffhanger (1993)

Класична класика. Не часто можна побачити фільми 30-річної давнини, які виглядають свіжо та переглядаються легко навіть зараз. Монтаж і комбіновані зйомки просто вражають, особливо в епізодах з літаками та моментах скелелазіння. Дивишся і думаєш: “Якість… Це фірмА. Люди душу в роботу вклали”. І не варто акцентувати увагу на тому, що Скелястими горами (США) у фільмі називають всього лише Доломітові Альпи (Італія) з дефляційними нішами, конусами виносу та карстовими порожнинами, але їхні пейзажі все одно виглядають епічно і перехоплюють подих від думки “ого, як вИсоко”. А кальцит від доломіту двома буквами відрізняється, що принципово лише для фахівців.

Не хотілось би здаватись атеїстом, але за масштабністю, рівнем драматизму та видовищності “Cliffhanger” (1993) може скласти гідну конкуренцію навіть і “Rambo: First Blood” (1982). А може то і не така вже конкуренція, якщо їх об’єднує окрім Sylvester Stallone ще й “Carolco Pictures” та виконавчий продюсер Mario Kassar (не плутати із майстром спецефектів Mario Cassar).

Сумний факт: окрім Sarah та Frank у фільмі постраждав ще й командувач бази “StarGate: SG-1” у горі Cheyenne — Don S. Davis, який на IMDb записаний серед акторів як виконавець епізодичної ролі стюарда, але режисери безжально вирізали епізод з його участю.

І яким би не був ступінь казковості подібних фільмів — вони всі про загально людські цінності, про правильні пріоритети та гідну поведінку, на яких свої моральні ідеали вибудовували декілька поколінь глядачів. І ми завжди будемо повертатись до перегляду класичної класики через рік або десять, щоб нагадати підзабутий епізод і намагатись повернути собі те відчуття, коли дивився вперше.