Авеню 5 / Avenue 5 (2020)

Комедійний серіал 2020 року від компанії HBO, щойно зі знімального майданчика — “Avenue 5”. Який був дуже неоднозначно сприйнятий глядацькою аудиторією і відгуки про нього коливаються в діапазоні від “дивитись неможливо” до “повного захвату”. Формально “Avenue 5” відносять до жанру комедія, але після перегляду першого епізоду стає зрозуміло, що це не комедія, не ситком, не “The Orville” і вже точно не “Star Trek”, це САТИРА! А в цього жанру зовсім інший настрій, жарти та взагалі призначення. Це смачний стьоб над багатьма буденними речами, просто в цікавій і незвичній обстановці — в космосі, на міжпланетному лайнері. В цьому серіалі не сміються, а висміюють. При чому не прямо, а дотично. Нічого дивного в цьому немає — його творець Armando Iannucci є співавтором “The Death of Stalin” та “Veep”.

Тут висміюють першочергово сферу послуг: нещирість персоналу по роботі з клієнтами, фальшивий блиск і глянець фасаду при повній убогості і занедбаності приміщень підтримки життєзабезпечення, прагнення зберегти репутацію надійного сервісу коли все летить шкереберть, зверхність і лицемірство власників-керівників цього бізнесу для яких клієнти по суті є “дійними коровами”, штучне переведення уваги громадськості з одних проблем на інші, пошук “героїв” та знаходження “крайніх” у всіх успіхах чи провалах відповідно — і таке на кожному кроці, майже у кожній сцені. Гумор чорний, жарти темні, аналогії надто правдиві. До перегляду думав, що сюжет посередній, а все “витягувати” буде Hugh Laurie, насправді ж сюжет оригінальний, Hugh Laurie — посередній, а “витягує” все — озвучення, яке не просто хороше, а прикольне. Темп мовлення доволі швидкий — варто прислуховуватись уважно, щоб не пропустити словосполучення типу “капітан неАмерика” і т.п.

Але і в сюжеті є дійсно дуже смішні моменти: чого лише вартий діалог про різницю між “гравітацією” та “вагою” або вимога керівництва “полагодити” затримку сигналу радіозв’язку, та інші. Цей серіал — своєрідний скандал, пародія на наш сучасний соціум, різні його сфери життя, систему цінностей споживацького суспільства, “моральних” лідерів думки, соціальний інжиніринг та багато-багато іншого, просто винесене в космос… Неодноразово виникали думки про подібність сюжету та вітчизняної реальності, інколи, аналогії настільки точні, що місцями ставало навіть не смішно. До перегляду рекомендується тим, хто знає чим сатира відрізняється від ситкому.