Напад на 13-й відділок / Assault on Precinct 13 (2005)
Дуже непоганий і значною мірою недооцінений фільм у своєму жанрі. Добре продуманий і можна сказати красиво знятий, якщо не акцентувати увагу на штучному снігу та засиллі крупних планів, якими грішать у кінематографі 2000-х. Досить атмосферний початок із показом промислових районів Детройту, який у фільмі лагідно називають “Motor City”, віддаючи шану його величній промисловій історії. Подобається підхід, коли автомобілі головних героїв відповідають характеру своїх персонажів. Тому втомлений і прекрасний Ford Mustang GT Fastback 1968 року ідеально пасує і сержанту Jake Roenick, і “місту моторів” у цілому. Депресивна кольорова гама сірих аж до синього відтінків на вулиці приємно контрастує із теплим ламповим світлом у поліцейському відділку напередодні святкування Нового року.
Цікавим є акторський склад: при двох зірках першої величини Ethan Hawke та Laurence Fishburne другий план теж світиться непогано. Є там і шериф Teasle, і ексцентричний мільярдер Walter Mashburn, і сенатор Terrence Pratt, і навіть авторитетний колись злодій — Keaton. Акторський склад радує і привертає увагу реалістичністю зовнішності персонажів, які виглядають як просто нормальні люди із середнім рівнем фізичного розвитку, а не підсушені на період зйомок біцепсно-стероїдно-ботексно-губасті бройлери. А гасло морської піхоти США на спині сержанта Jake Roenick свідчить про увагу до деталей навіть у простому action movie.
Сюжет не є чимось дуже оригінальним, адже це рімейк однойменного фільму Assault on Precinct (1976), але переглядається легко і цікаво. Порівнювати дві стрічки вважаю не доцільним, бо вони не хороші і не погані — вони просто різні: за часом, за стилем і за цільовою аудиторією. Хоча варто чесно визнати: ЯК би глибоко Ethan Hawke не запихав льодову бурульку в око нехорошій людині чи ЯК би спокусливо Drea de Matteo не ковзала всім тілом по битому склу — в ці моменти ми завжди будемо думати про John McClane у білій майці.
Для того щоб “Assault on Precinct 13” (2005) став культовим і епічним бойовиком не вистачило буквально трохи гелікоптерів, ще пару каністр із 95-м бензином і загрози для існування виду Homo sapiens. Бо максимально скорочений сюжет фільму звучить як “Самі вдома міцні горішки”. До перегляду рекомендується тим, хто любить жанр, у теплій затишній обстановці, коли за вікном вирує морозний сніговий шторм.