Класика світового кінематографу. Обов’язкова до перегляду та ознайомлення частина еволюції кіно, як жанру, і результат роботи талановитих професіоналів — акторів, режисерів, сценаристів, костюмерів. Фільм середини 50-х років XX століття — це чергове “вікно” в тогочасну реальність: красиву, багату і глянцеву. А чи може бути по-іншому на Французькій Рив’єрі? Сьогодні такі фільми дивляться не для того щоб знати “чи впіймають злодія?”, а щоб посмакувати процес і насолодитись насиченою яскравою картинкою, вишуканістю діалогів, акторською грою театрального рівня.
Стара добра комедія 90-х з повчальною мораллю та правильними цінностями (колись) для сімейного перегляду. З перших кадрів натякаючи на зміст заголовку, режисери роблять дуже неплавний перехід від мальовничих південноамериканських джунглів до бадьорих торгів на біржі цінних паперів у Нью-Йорку. В подальшому даний контраст є ключовою ідею фільму, гумор і сюжет якого обертаються навколо конфлікту культур і систем цінностей. А хто може в таких умовах виступити головним світовим злом? Звичайно ж це російська мафія з балканськими прізвищами, горілкою на столі та вагоном готівки в чемодані.
“Wag the Dog” — може і не є шедевром світового кінематографу, але при цьому залишається дуже пізнавальним фільмом. За своїм змістом стрічка є рафінованим концентратом політтехнологій і маніпуляцій масовою свідомістю. Які просякнуті цинізмом вражаючого масштабу, інколи викликаючи відразу і бажання помити руки після побаченого. Описані засоби соціального інжинірингу не є чимось принципово новим, вони ефективні, перевірені десятиліттями, актуальні і широко відомі навіть сьогодні. Зокрема: спрямована дезінформація, напівправда, відволікання уваги суспільства, маніпуляція ЗМІ через навмисні обмовки, розкручування штучних медійних “героїв”, постановочні відео, шляхетні жести великих політиків, безглузді флешмоби та багато інших.
Чудове дуже бюджетне, але не дешеве, діалогове кіно з двома акторами першої величини у головних ролях. Для глибшого розуміння цієї нетипової романтичної комедії з весільними мотивами пропонується вікове обмеження 30+. Адже саме після досягнення певного віку і набуття досвіду стосунків, чоловіки та жінки стають необтяженими основним інстинктом і здатні висловлювати свої думки, не оглядаючись на реакцію осіб протилежної статі. Не боячись засудження чи іншої точки зору. Тоді і настає свобода, свобода для двох.
“A Dog’s Breakfast” — цікавий як фільм. Тобто, це не цікавий фільм, а твір цікавий як фільм — з точки зору хто і за яких обставин його створив. Стрічка одразу привертає увагу та інтригує шанувальників кінематографічного всесвіту “Stargate” режисерсько-акторським складом. Адже його автором виступив сам David Hewlett — він же доктор Rodney McKay з “Stargate: Atlantis” (2004-2009) і тому “A Dog’s Breakfast” став його творчим дебютом. Під час перегляду складалось враження, що це акторський склад “Зоряної Брами” занудьгував між сезонами і вирішили зустрітись, щоб на швидку руку щось зняти із мінімальним бюджетом та вільним обладнанням.
