Свіжий міні-серіал виробництва BBC — “Bloodlands”. Серіал знято в кращих традиціях британських детективів — злегка похмурий, інтригуючий, атмосферний, який затягує глядача повільно, але надійно; і лише тренована роками сила волі не дозволяє передивитись всі епізоди за один вечір вихідного дня. В основі сюжету — заморожені, але не забуті, протистояння осередків Ірландської республіканської армії (ІРА) та офіційної влади Сполученого Королівства (СК), а також представників католицької і протестантської церков у Північній Ірландії. Всі подальші події розвиваються саме на цьому підґрунті і відштовхуються, від на диво хиткого мирного суспільного договору між протилежними сторонами.
Що може бути краще за британські костюмовані історичні серіали чи британські детективи? Це коли два жанри поєднано в одному фільмі, і це “Endeavour”. Нехай часовий інтервал, зображений в даному серіалі, не така вже і сива давнина — всього лише середина 60-х років минулого століття, але своєю атмосферою фільм поглинає глядача з першого епізоду і переносить його в ту Велику Британію, про яку ми читали в книгах: де англійці ходять по вимощених рівненькою бруківкою вулицях міст у твідових костюмах, спілкуються напівурочистим тоном, при зустрічі піднімають капелюха, їздять на розкішному Jaguar Mark 1, живуть у будинках із злегка похмурими інтер’єрами і подвір’ях розділених парканами із сухої кам’яної кладки.
Мабуть чи не єдине, що може бути крутішим за британські детективи, це — костюмовані історичні серіали, британські. Типовим представником цього жанру є “The Halcyon”, в адаптованому перекладі “Готель Алкіон”. Незаслужено обділений популярністю, серіал представлений одним сезоном із 8 епізодів по 50хв і присвячений подіям в аристократичних колах Лондона напередодні Другої світової в межах одного елітного готелю.
Серіал має доволі простий, хоч і не легко прогнозований сюжет, з повільним темпом розвитку подій.
Цього разу хотілось би привернути увагу до маловідомого, незаслужено призабутого циклу авторських програм “James May’s Cars of the People” (2014, 2016), назва якого у вільному літературному перекладі звучить як “Народні автомобілі Джеймса Мея”. Ні, це не звичайне автошоу, де визначають що краще Lamborghini Huracan чи Ferrari LaFerrari. Це огляд історичних подій XX-XXI століть очима автомобіліста — людини, яка сидить за кермом і відчуває науково-технічний прогрес, зміну політико-економічної ситуації, світову війну та її наслідки.
Переглядаючи цей серіал вже у дорослому віці по “кольоровому телевізору”, не перестаю дивуватись на скільки класним є україномовний переклад та яким продуманим є гумор майже в кожному епізоді. Потрібно мати великий талант щоб створити жарти, які будуть “працювати”, не втратять гостроту та актуальність і через 30 років. Під час перегляду деякі цитати і репліки просто самі спливають в пам’яті так, ніби минулого разу дивився лише вчора.
Зараз дуже кидається в очі наявність в кадрі серіалу кінця 80-х років: великих пластикових бутлів для води, пачок одноразових носових хустинок, намету на фібергласових дугах, системного блоку ПК з дисководом на 3.
