“Sherlock Holmes” від Granada Television (ITV Granada) з Jeremy Brett у головній ролі — це ідеальна екранізація творів sir Arthur Conan Doyle, з найвищим ступенем точності і достовірності згідно оригінального літературного твору, неймовірною атмосферністю та акторською грою на рівні театрального мистецтва. Справжній шедевр, який нікому перевершити не вдалось — ні до, ні після. Адже кіно створювали британці із переважно британськими акторами, про британців у часи, коли Велика Британія була великою і британською.
Красиве, яскраве, позитивне шоу про подорож до Індії, з гарним гумором і харизматичним ведучим. Принципово відрізняється від попередніх поїздок даної серії сАме більш приязним ставленням James May до місцевих (не завжди зрозумілих йому) традицій та звичаїв. Без відвертого акценту на бідності та важкій праці багатьох верств населення в деяких регіонах. Кидається в очі прагнення британця прийняти культурні особливості Індії і підкреслити їхню самобутність, а тому цінність.
Практично завжди в кадрі яскрава насичена барвами картинка, яка вражає деталізацією і різноманіттям природного чи соціального середовища.
Сезон однозначно вартий перегляду і залишає приємне враження. Не без розчарувань від завищених очікувань, куди ж без цього? Але з того, що глядачеві пропонує sci-fi на сьогодні, “Star Trek: Strange New Worlds” — це свіжий ковток адекватності і слабкий натяк на ті прекрасні часи в минулому, коли сонце світило яскравіше, трава була духмяніша, а наукова(!) фантастика створювалась для виховання поколінь науковців, дослідників, винахідників, творчих людей нестандартного мислення, які в майбутньому впроваджували інновації та створювали світ, у якому нам (не)пощастило жити.
Сильний нетиповий документальний фільм, який можна назвати “занудно цікавим”. Пропонує авторський, дуже своєрідний погляд на взаємини архітектури та людського суспільства крізь призму власного бачення Jonathan Meades. При чому сам автор теж дуже непростий: з якісною освітою, широким світоглядом і фільми якого називають ідіосинкратичними… При повільному монотонному способі викладення матеріалу кіно є дуже інформативним як з точки зору фактичних даних, так і інформації для роздумів.
Це суміш історії, мистецтва, архітектури, філософії, поезії, музики, геології і злого гумору, що вимагає ерудиції та прагнення розібратись в невідомих словах чи прізвищах, яких там немало.
Жанр “британського сільського детективу” не новий, але додає інтриги, що це не перша екранізація однойменного твору Agatha Christie, опублікованого в 1930-х. Гарно зняте кіно: справжні пейзажі Уельсу, красиві актори, продуманий до деталей побут британської глибинки — можна отримувати навіть просто естетичне задоволення від перегляду. Відповідну атмосферу гарантовано. Загадковість і таємничість теж на рівні — сюжет затягує і хочеться бачити продовження.
Макіяж Lucy Boynton додає її персонажу суб’єктивно років десять. Після перегляду The Politician (2019-2020) та The Pale Blue Eye (2022) складається враження, що “вередлива і зверхня молода панянка” це саме той типаж, який вдається їй зображувати найкраще.
