У мене враження від фільму поділяються на дві частини: до кульмінації сюжету та після неї. Причина в тому, що в цих частин якийсь ніби різний настрій. Досить важко описати відчуття від перегляду щоб не спойлерити сюжет. Однозначно, фільм тримає у напрузі під час перегляду, було постійне очікування чогось особливого, що ось-ось щось станеться… Спочатку фільм схожий на якусь легку історію про підлітків для підлітків, де має місце дух домашньої пригоди та дружби між дітьми, які проводять разом літо, такому сприйняттю допомагає ще й веселий музичний супровід подій.
Мені сподобалось. Назвав би вибуховою комедією — щиро і часто сміявся. Чудова пародія на вестерн в багатьох його проявах та характерних рисах, висміяно багато історичних та кіношних кліше про даний жанр. Представляє собою досить цікавий і своєрідний погляд з 21 століття на часи освоєння Дикого Заходу в США. Багато алюзій до сучасності (про дітей, які постійно дивляться в обруч і живуть у віртуальному світі), а також до інших фільмів, зокрема “Django Unchained” та “Back to the Future”.
Хороший, якісний, цікавий фільм, місцями простуватий, але від того не стає нудним. Жанр можна визначити як “романтична кримінальна комедія”. Досить оригінально задуманий: з позиції того, хто веде розповідь. Не зважаючи на легкість сюжету – є багато філософських моментів, інколи просто сентиментальних, інколи дійсно є над чим подумати: про пріоритети, цінності, збіги обставин і т.п. Фільм знятий у 2001 році, але атмосфера в нього як у ранніх 90-х: дух романтики, пригоди, авантюри і гарного завершення з приємним післясмаком.
Надзвичайно цікавий і пізнавальний серіал. Чесно кажучи варто мати на увазі, що фільм є британським у всіх розуміннях. Одразу кидається в очі неспішний темп розповіді та подачі інформації — непідготовленого глядача може хилити в сон, але це лише спочатку. Далі гарні зйомки чудових краєвидів та архітектурних шедеврів зроблять свою справу. По-моєму, у ведучого досить своєрідне почуття гумору, що межує з безпосередністю. Трохи звертають на себе увагу слова, такі як “тубільці” та “достобіса”, але то вже справа звички…
Довго вагався: дивитись чи ні. Переглянув і не пошкодував. Фільм дійсно шедевр. Навіть не віриться, що в 1957 році можна було зняти таке продумане кіно, при мінімальній кількості персонажів, декорацій та реквізиту. Під час перегляду чорно-білого фільму — персонажі розкриваються значно краще та глибше. А гра акторів — саме задоволення від споглядання емоцій на обличчях, і кожен рух має значення. При всій серйозності фільму дещо звеселила фраза: “теперішні діти розпустилися”. Однозначно вартий перегляду, для поціновувачів.