Переглядаючи цей серіал вже у дорослому віці по “кольоровому телевізору”, не перестаю дивуватись на скільки класним є україномовний переклад та яким продуманим є гумор майже в кожному епізоді. Потрібно мати великий талант щоб створити жарти, які будуть “працювати”, не втратять гостроту та актуальність і через 30 років. Під час перегляду деякі цитати і репліки просто самі спливають в пам’яті так, ніби минулого разу дивився лише вчора.
Зараз дуже кидається в очі наявність в кадрі серіалу кінця 80-х років: великих пластикових бутлів для води, пачок одноразових носових хустинок, намету на фібергласових дугах, системного блоку ПК з дисководом на 3.
Фільм досить простий і місцями прямолінійний. Фінальна сцена поєдинку трохи розчарувала — підготовка до нього була більш цікавою. Бентежить той факт, що один новачок у в'язниці суворого режиму зміг із самого початку нав'язати всім(!) свою модель поведінки і правила гри. Це дуже важко прийняти. Без авторитетного кримінального минулого та впливових знайомих на волі — такого ніде не може бути. Але це кіно. Звичайно, приємною несподіванкою була поява Peter Falk, хоча він тут вже у дуже пристойному віці.
Старе добре пригодницьке кіно 90-х. З якою ностальгією переглядаєш такі стрічки… От “в душІ не кохаю” чому цей жанр зараз практично не розвивається — при теперішньому рівні технологій і технічних можливостей. Чи то людям не цікаві пригоди, чи то покоління нові виросли з іншими споживчими потребами? Хоча думаю, що в цій галузі не попит породжує пропозицію, а навпаки — глядачі дивляться те, що їм показують, а не студії знімають те, що глядачі хочуть бачити.
Абсолютно не кривлячи душею і не лицемірячи, впевнено можу сказати, що переглянув — і просто відпочив душею. Практично не відчувається, що фільм 1979 року. Тільки слабкість візуальних ефектів нагадує про кінематограф минулих десятиліть, хоча вірю в те, що на той час то був прорив. У цьому фільмі є все, що і має бути: наукова(!) фантастика, центральна інтрига сюжету, альтернативні форми життя і технологій, дух пригод та відкриттів, морально-етичні дилеми і психологія людських взаємин.
“The Politician” — відносно новий серіал від Netflix. Його особливість у своєрідному настрої: досить дивному поєднанні комедії з драмою, коли комедія представлена гіперболізацією всього чого можна аж до абсурду, а драма — політичною боротьбою за посаду (всього-на-всього) президента шкільної ради. Тут серйозні речі показують кумедно, а відвертий стьоб видають як щось дуже важливе. І все це просякнуто тотальним цинізмом. Найкращим прикладом логіки даного серіалу є коли дівчина головного героя імітує оргазм для того, щоб її хлопець був впевненим у собі, завдяки чому він зможе розвинути лідерські якості, стати президентом шкільної ради, потім губернатором, а потім Президентом США, а вона як наслідок його успіху — першою леді…
