Дуже типове кіно для свого часу, але при бюджеті майже як у “Commando” (1985) все одно мало відоме і мало популярне, бо не всім фільмам судилось стати культовою класикою. Arnold Schwarzenegger такий молодий, явно на піку своєї форми і популярності — сАме між “The Terminator” (1984) та “Predator” (1987). Хоча ДЕ б він не одягав костюм чи форму — завжди нагадує Ivan Danko з “Red Heat” (1988).
В цілому фільм побудований за принципами класичних бойовиків 80-х з непереможними головними героями в оточенні привабливих жінок і сюжетом, який обертається навколо одвічної боротьби за справедливість.
Сильний нетиповий документальний фільм, який можна назвати “занудно цікавим”. Пропонує авторський, дуже своєрідний погляд на взаємини архітектури та людського суспільства крізь призму власного бачення Jonathan Meades. При чому сам автор теж дуже непростий: з якісною освітою, широким світоглядом і фільми якого називають ідіосинкратичними… При повільному монотонному способі викладення матеріалу кіно є дуже інформативним як з точки зору фактичних даних, так і інформації для роздумів.
Це суміш історії, мистецтва, архітектури, філософії, поезії, музики, геології і злого гумору, що вимагає ерудиції та прагнення розібратись в невідомих словах чи прізвищах, яких там немало.
Цікавий і своєрідний фільм. На перший погляд, це чергова дуркувАта американська комедія. Але якщо придивитись, то вона піднімає непросте питання: на скільки відрізняється країна (в даному випадку США) від її медійного образу, створеного кінематографом, ЗМІ чи стереотипними уявленнями? Те ж саме стосується і мови (в даному випадку англійської). Вивчити “Who is on duty today” і промовляти речення із збереженням порядку слів “підмет-присудок-додаток” далеко не означає говорити англійською.
Як на мене, ідея фільму геніальна: американці самі показали себе очима совєцьких людей.
Фільм не зайшов. Перший адекватний жарт зустрівся на 33 хвилині — про тютюнові компанії, а ось бридких епізодів вистачало… Далі перегляд продовжив винятково в очікуванні Vanessa Angel. Чомусь не подобається мені коли предметом жартів стають особливості людей з особливими потребами чи натякають на жорстоке поводження з тваринами. Більш-менш гумор почав спостерігатись вже після 40-ої хвилини, але він все одно в стилі “Dumb and Dumber” (1994).
Після перегляду виникла думка: це ж треба було спробувати зробити спортивну драму із такого занудства як боулінг… Так само, як і у випадку з For Richer or Poorer (1997) перед фільмом бажано ознайомитись з інформацією про спільноту амішів, тоді багато що буде зрозумілішим.
Дуже легкий простий веселий фільм з красивою картинкою. Зрозуміло, що коли ми бачимо в описі кіна слова “Guy Ritchie” та “Jason Statham” то традиційно очікуємо щось на зразок світової кінокласики як “Snatch” (2000) чи “Lock, Stock and Two Smoking Barrels” (1998)… Але подібні фільми знімають раз в десятиліття або ще рідше. Навіть подальші “Revolver” (2005) та “The Gentlemen” (2019) відрізняються від них не кращим чином: перший — перевантаженістю філософії подвійних сенсів, а другий — відвертою лайтОвістю.
