Фільм не зайшов. Перший адекватний жарт зустрівся на 33 хвилині — про тютюнові компанії, а ось бридких епізодів вистачало… Далі перегляд продовжив винятково в очікуванні Vanessa Angel. Чомусь не подобається мені коли предметом жартів стають особливості людей з особливими потребами чи натякають на жорстоке поводження з тваринами. Більш-менш гумор почав спостерігатись вже після 40-ої хвилини, але він все одно в стилі “Dumb and Dumber” (1994).
Після перегляду виникла думка: це ж треба було спробувати зробити спортивну драму із такого занудства як боулінг… Так само, як і у випадку з For Richer or Poorer (1997) перед фільмом бажано ознайомитись з інформацією про спільноту амішів, тоді багато що буде зрозумілішим.
Ніколи не думав, що скажу так про німецьке кіно, але… Люди, це шедевр. Фільм про цінність життя, про цінності в житті, про першочергове і другорядне, про суттєве і несуттєве. Його треба дивитись і бачити: несамовите поєднання у неконтрольованих пропорціях безрозсудного гай-річівського криміналу, люк-бессонівської таксійної динаміки, форрест-гампівської дорослої наївності, роберт-земекісової душевної теплоти і гумору сорока відтінків чорного. І все це під ремікс U-Stay With Melina “I will survive”, який доречний, в тему, саме у такому аранжуванні.
Класична класика. Не часто можна побачити фільми 30-річної давнини, які виглядають свіжо та переглядаються легко навіть зараз. Монтаж і комбіновані зйомки просто вражають, особливо в епізодах з літаками та моментах скелелазіння. Дивишся і думаєш: “Якість… Це фірмА. Люди душу в роботу вклали”. І не варто акцентувати увагу на тому, що Скелястими горами (США) у фільмі називають всього лише Доломітові Альпи (Італія) з дефляційними нішами, конусами виносу та карстовими порожнинами, але їхні пейзажі все одно виглядають епічно і перехоплюють подих від думки “ого, як вИсоко”.
Це класика фільмів 90-х і снайперської саги в цілому. Переглядається на одному диханні (ну може на двох) навіть зараз. Дивовижно ЯК такі стрічки не старіють, а це між іншим 1993 рік. Так зараз вже не знімають і не будуть. Під час перегляду вражає справжність того, що показують: море, Панамський канал, гори, річки, водоспади, джунглі, гелікоптери… І жодного пікселю Computer-Generated Imagery*. А також, нечуваний на сьогодні факт: фільм про Панаму знімався в… Панамі!
На замовлення підписників, яким відмовити не можу (та і ніколи не міг) — сльозлива мелодрама про стосунки і почуття. Аж сам не вірю, що це пишу… Не будучи фахівцем в даному жанрі, довелось обирати між сучасною мелодрамою “Dating & New York” (2021) і олдскульним американським кіном 90-х: після перегляду скріншотів першого і акторського складу другого — питання стало риторичним… Вашій увазі пропонується огляд “Frankie and Johnny” (1991) з Мішель Пфайффер та Аль Пачіно в головних ролях.
